Урок зарубіжної літератури у 6 класі. Розвиток мовлення. Твір – роздум «Що в житті людини найцінніше?» за повістю Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня .
Твір-оповідання. Що в житті людини найцінніше? У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У цьому творі Чарльз Діккенс показав, які потворні «Бідність» і «Темнота».. Шевченко єсенінський переклад вірша Перетворення загальнолюдських цінностей, закарбованих у світовій літературі, в індивідуальний духовний досвід сучасного читача. Онєгін як втілення типу зайвої людини; суперечливість його почуттів і вчинків. «Май душу, май серце і будеш людиною на всі часи». Чарльз Діккенс. Хід уроку. І. Організаційний момент. Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на головне питання нашого уроку «Що в житті людини найцінніше?». (за повістю Ч. Діккенса «різдвяна пісня в прозі»). гримлять свайби · Творча робота за оповіданням Франца Кафки «Перевтілення» · Франко. У висновку потрібно ще раз підсумувати, що в житті людини ви вважаєте найціннішим, .
Реферат з зарубіжної літератури на тему: «СПЕЦИФІКА АНГЛІЙСЬКОГО РЕАЛІЗМУ ТА ЙОГО ВТІЛЕННЯ В ТВОРЧОСТІ Ч. ДІККЕНСА» ПЛАН 1. РЕТРОСПЕКТИВА ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ В ТВОРЧОСТІ Ч. ДІККЕНСА. П ригода як структурний елемент, її роль у художньому творі ( на матеріалі пригодницької повісті А. Дімарова « Н а коні й під конем») дімаров проза пригода сюжет Вступ Література для дітей завжди була, є і буде об'єктом активних досліджень літературознавців, психологів, етнографів. У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік.. Що в житті людини найцінніше? За повістю Ч Діккенса Різдвяна пісня у прозі. Урок 49 Джек Лондон Жага до життя Особливості сюжету та ідеї оповідання Довкілля у звязках з головним героєм твору.
Відгук на повість Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі»Серед прочитаних за літній період мені найбільше сподобались такі книжки: «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, «Любов до життя» Джека Лондона, «Життя й надзвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо» Даніеля Дефо. Але найбільше мене вразила повість Чарлза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі».
Один з головних героїв повісті – Скрудж. Скрудж був справжній «Жмикрут»: він міг міцно схопити людину, як кліщами, придушити, скрутити, згребти. Це був старий грішник – заздрий, жадний, твердий і гострий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри, скритний, потайний та самостійний, як той слимак. Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився. Щоки зморщились, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос, хитрий та прикрий, скрипів. Холодний іній лежав у нього на голові, на бровах і на сухім підборідді.
Скрудж всюди носив із собою той холод; в найгарячіші дні він морозив ним свою контору і не давав їй нагрітися. Хоч би на один градус навіть на Різдво. Надвірний холод і тепло не впливали на Скруджа. Ніяка спека не могла зігріти Скруджа. Не було вітру жорстокішого за Скруджа, снігу упертішого, дощу такого невблаганного». Діккенс так чітко охарактеризував Скруджа, що я і думаю, що всі читачі одразу почали негативно ставитися до героя.
Один із хвилючих моментів твору є прихід духа його товариша по бізнесу – Марлея, оповитий довгими залізними ланцюгами із скриньок на гроші, із ключів, із замків, із конторських книг, паперів і тяжких мішків із грошима. Я вважаю, що розмова Марлея до Скруджа є основним моментом твору, де автор показує всім людям, як важливо через грошову скриню не втратити душу і серце, співчуття до близьких. Які ж сильні почуття мав пережити головний герой, коли мандруючи з Духами, він бачив себе ніби зі сторони у далекому дитинстві, у теперішньому часі, коли люди, яким він завдав болю і прикростей, бажали йому здоров’я і щасливого Різдва. Я разом із героєм відчула прихід трьох духів і була дужа щаслива, що Скрудж все – таки знайшов сенс життю і вирішив спокутувати минуле теперішнім і майбутнім.
Герой став добрим другом, добрим господарем, доброю людиною, а для Тайні Тіма, що видужав, став другим батьком. Після щасливого різдвяного перетворення Скрудж став і по- іншому відноситися до свята Різдва, бо це радісні дні, дні милосердя, доброти і всепрощення. Хочу пару слів сказати за племінника Скруджа - Фреда. Не дивлячись на всі лихі слова і почуття, виражені Скруджем, він надалі залишався доброю, життєрадісною людиною. Він жалів Скруджа і сміявся над тим, що дядько не має ніякого вжитку та користі зі свого багатства. Мене схвилював і вразив момент, коли другий Дух випустив зі своєї одежі двох нещасних, обшарпаних, страшних, худих, обдертих дітей – хлопчика та дівчинку: хлопчика звали Темнота, а дівчинку – Бідність. Дух застерігав берегтися їх обох.
Тож у мене виникло запитання: про яку темноту автор хотів нам розповісти і попередити? Може про темноту людських душ?
Повість Чарлза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі» примушує читача задуматися над запитанням: Що в житті людини найцінніше? Коментарі (0)Немає коментарів.